розбурхати
Смотреть что такое "розбурхати" в других словарях:
розбурхати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перебушувати — у/ю, у/єш, док. 1) неперех. Перестати бушувати; відбушувати. 2) перех. Збурити, розбурхати всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
розбурханий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбурхати. 2) у знач. прикм.Який втратив спокій; збуджений, розтривожений. 3) у знач. прикм. Який розбурхався, став бурхливим, неспокійним (про річку, море і т. ін.). || Який став діючим (про вулкан). 4) у знач … Український тлумачний словник
збуджувати — 1) = збудити (викликати стан нервового піднесення, напруження), хвилювати, подразнювати, подразнити, гарячити, розпалювати, розпалити, розгарячати, розгарячувати, розгарячити, розігрівати, розігріти, розбурхувати, розбурхати, заряджати, зарядити … Словник синонімів української мови
хвилювати — I (виводити когось із душевної рівноваги, викликати тривогу, робити неспокійним), непокоїти, тривожити, турбувати, розтривожувати, розтривожити, бентежити, збентежувати, збентежити, розбентежувати, розбентежити, роз ятрювати, роз ятрити,… … Словник синонімів української мови
